Головна » 2016 » Жовтень » 31 » Трудове виховання
19:41
Трудове виховання

Матеріали для вихователів та батьків

 

Як виховати маленького помічника

(консультація для батьків)

Інколи диву даєшся, як дитина здатна за мить придумати безліч причин, аби не допомагати мамі по господарству. Найпопулярніші варіанти таких відмовок: болить живіт, по телевізору щось дуже-дуже цікаве, треба терміново намалювати зайця чи несподівано напала страшенна втома.

Однак є й такі дітки, яким не потрібно повторювати прохання про допомогу, вони без примусу миють посуд, поливають квіти, прибирають іграшки та одяг. Чому ж так виходить? Як виховати справжнього помічника?

Малюка бажано привчати до роботи по господарству ще змалечку: рочків із двох чи трьох. Дитина, яку в досить ранньому віці не привчили допомагати дорослим, навряд чи цінуватиме чиюсь працю. За малюком прибирають розкидані іграшки? Що ж, для нього це стає цілком нормальним явищем, до того ж його таке влаштовує. Звичайно, змусити прибирати можна будь-яку дитину. Однак навряд чи це сподобається і їй, і вам.

Головне – не проґавте той момент, коли малюк мріє вам допомогти! У віці близько 2-3 років закладається характер дитини, вона намагається все спробувати, все дослідити та вивчити, повторює за мамою і татом їхні дії.

Не думайте, що в цьому віці дитина дуже маленька. Звичайно, навряд чи вона зможе вимити підлогу або приготувати вечерю, але дозвольте їй самій прибрати іграшки, почистити яйце або витерти пил. Навіть якщо малюк забрудниться з голови до ніг сам і забруднить усе навколо себе, не сваріть його. Він дуже старався! Зате дитина почне цінувати вашу працю – а це, повірте, набагато важливіше, ніж брудна кофтинка і заляпані стіни.

Спочатку вам потрібно визначити обов’язки малюка. Запропонуйте йому поливати квіти в кімнаті. Придбайте разом з ним красиву лійку і розкажіть, як радіють квіточки, тому що їх поливають, як вони гарно квітнуть і ростуть.

Потім потроху можна додавати обов’язків. Тільки не перетворюйте прибирання в покарання. Допомога по дому має стати для малюка невід’ємною частиною розпорядку дня. Однак щоб малюку це швидко не набридло, перетворюйте прибирання в чарівну пригоду, зробіть роботу захоплюючим заняттям. На допомогу вам прийдуть книги, які виховують прагнення до чистоти й організованості, а також ваш особистий приклад.
Звичайно, набагато простіше буває зробити все самотужки, ніж просити дитину про допомогу. Проте ваше намагання привчити дитину до роботи обов’язково окупиться в міру того, як малюк дорослішатиме.

Постійно хваліть дитину за її бажання допомогти вам. Не обов’язково дарувати їй при цьому іграшки чи купувати солодощі. Інколи достатньо ласки і доброго слова.

Якщо в малюка щось не виходить, переробіть за нього, але тільки тоді, коли він цього не бачить. Малюк не має знати, що його зусилля виявилися марними. Адже він так бажав допомогти вам!

 

 

 

 

 

Як виховати помічника

(консультація для батьків)
 

Іноді самі доросліроблять усе можливе аби у дитининіколи не виникло бажання  допомагати. Самостійна, відповідальна дитина, яка здатна вирішувати власні проблеми, любить навчатися і працювати... Кожен з батьків, мабуть, не відмовився б говорити так про свого сина або доньку. 
Два основних правила для тих, хто хотів би мати саме таку дитину:


1. Не втручайтеся усправу, якою займається дитина (наприклад, прибирає іграшк), якщо вона не просить про допомогу. 
Своїм невтручанням в цій ситуації ми повідомляємо: 
«З тобою все добре! Ти упораєшся! Я довіряю тобі!»


2. Якщо дитині важко і вона готова прийняти Вашу допомогу обов’язково (!) допоможіть.


Л.Виготський, відомий вітчизняний психолог, вивів закон «зони найближчого розвитку дитини». У будь-якому віці є справи, з якими дитина здатна впоратися самостійно. Це певного розміру коло. Його межі в кожної дитини індивідуальні. Бажано їх знати і враховувати під час виховання, поступово розширюючи коло можливостей. За межами цього кола – справи, проблеми, з якими дитина може впоратися тільки за умови дозованої допомоги дорослого або з якими не здатна поки що впоратися взагалі.
Наприклад, дошкільник вміє самостійно мити руки, прибирати іграшки, застібати ґудзики, але організувати свої справи протягом дня – ще ні. 
Уявімо малюнок, на якому все те, що дитина сьогодні вміє і робить самостійно, об’єднано в умовне коло, а навколо – друге, більше за розмірами, в якому зібрано те, що дитина може робити тільки за допомогою дорослого. За межами великого кола залишатимуться ті завдання, які виконати буде важко як самому, так і за допомогою інших. 
Для чого, запитаєте Ви, ми зайнялися таким дивним малюванням?
Насправді, це дуже корисний прийом з практики аналізу досягнень і перспектив розвитку в будь-якому віці. Щодо виховання і розвитку дитини, Л.Виготський переконливо довів, що коло справ, які вона починає виконувати самостійно, поступово збільшується за рахунок тих, які раніше виконувались спільно з дорослими. 
Тобто, і це дуже важливо (!), завтра дитина буде робити самостійно те, що сьогодні робила разом з мамою чи татом, саме тому, що це було «РАЗОМ». Коло справ «разом» - потенціал розвитку на найближче майбутнє. Мабуть тому, відомий психолог Л.Виготський і придумав закон «зони найближчого розвитку».
Згадайте наш малюнок і спробуйте дати відповідь на питання: «Яка дитина будерозвиватися швидше?»
Той, з ким більше займаються, має ширшу «зону розвитку». Він розвиватиметься швидше, почуватиметься впевненіше, буде більш успішним таблагополучним.
Нам здається, що тепер непотрібно пояснювати необхідність вчасної допомоги дитині. Залишати її наодинці з труднощами, які їй не під силу, не тільки груба помилка, це порушення закону розвитку.
Діти за своєю природою досить активні. Бажано вчасно помітити, підтримати цю активність і спрямувати в корисне русло. Цікаво, що за даними багатьох опитувань спостерігається наступна закономірність: серед учнів 4-5 класів кількість незадоволених тим, що вони мало допомагають вдома батькам набагато більше, ніж серед учнів 6-8 класів. Дійсно, як у відомих з дитинства рядках: «…Выросла дочка – красива, стройна. Маме стирать не мешает она».
Аби так не трапилося з нашими дітьми, що робити і як Ви, сподіваємося, тепер знаєте.

 

Одного разу кожен з батьків задається одвічним питанням: як виховати у дитини любов до праці? Як правило, виникає ця проблема, коли юному чаду, якому судилося стати маленьким помічником, виповнюється 5-6 років.

У цьому віці дитина вже в змозі виконувати дуже багато речей самостійно: одягатися, зав'язувати шнурки, допомагати по дому.

Може. Але чи хоче вона. Далеко не завжди. І справа зовсім не у вроджених талантах. Працьовитість в дітях можна і потрібно виховувати майже з дитинства.

Вже на 3 році життя  у малюків з'являється бажання допомагати батькам. Починається це з наслідування, і знайомого багатьом "дай я сам". Але часто дорослі з економії часу або страху, що дитина може зробити щось не так, прибирають за дитину іграшки, не дають помити за собою тарілку або самостійно полити квітка ... Не варто дивуватися років через 5, коли на прохання про допомогу ваше дитятко відповість відмовою. Виховати у дитини любов до праці можна тільки за допомогою терпіння і особистого прикладу. З народження малюки спостерігають за дорослими і прагнуть наслідувати їх у всьому. А з часом починають намагатися повторити їх дії. Але одного спостереження і наслідування недостатньо. З самого юного віку потрібно залучати дітей до спільної діяльності і терпляче пояснювати, що і як необхідно робити. Тільки тоді малюк навчиться розуміти важливість всіх скоєних маніпуляцій. І буде відчувати радість від виконання найпростіших щоденних обов'язків. Тому, коли ваш малюк років у 3 скаже: "Мамо, дай я сам!", - Дайте йому можливість вам "допомогти". І нехай після його "допомоги" вам доведеться витратити в кілька разів більше часу на прибирання/прання/і інше - виховання у дитини любові до праці коштує того. Адже через кілька років це окупиться сторицею: працьовитий син сам вимиє посуд, розкладе по поличках одяг, не кажучи вже про своїх іграшках, приведе в порядок взуття, протре пил і без нагадувань застелет ночівля - загалом, стане вашим незамінним помічником у багатьох справах. Домашні справи для дитини стануть невід'ємною частиною буденного дня, і не будуть викликати негативних асоціацій.

Але якщо вашому чаду вже 5-6 років, не варто впадати у відчай. Трохи терпіння, бажання, любові і фантазії - і ваша маленька дитина стане вашим великим помічником. Адже так приємно, коли про твою дитину кажуть: "Треба ж, який маленький, а який працьовитий!". У такій важливій справі, як виховання працьовитості, не варто покладатися на інтуїцію і випадок. Необхідно почитати відповідну літературу, порадитися з дитячим психологом і враховувати вікові і особистісні особливості дітей. Одна дитина береться за справу неохоче, без ентузіазму, але зате справа, яка самостійно доведено до кінця, приносить йому ні з чим незрівняне задоволення. Таких дітей важливо концентрувати на результаті, передчутті радості від самостійно виконаної роботи, і розділити з ним цю радість, не занадто критично оцінюючи дрібні недоліки, допущені при виконанні завдання. Інша дитина, навпаки, активно приймається за нову справу, легко захоплюється, і так само легко остигає. А треті, не встигнувши взятися за роботу, прагнуть позбутися її - почуття невиконаного справи, що висить дамокловим мечем, дуже обтяжує їх. До кожного потрібен особливий підхід. У 5-6 років важливо пробудити інтерес до процесу діяльності або досягненню результату, а можна залучити дитину в роботу за допомогою гри або змагання. Пробудити інтерес і зберегти його протягом всієї справи - половина успіху. Але лише половина. Друга важлива частина виховання у дитини працелюбності - привчати дитину допомагати варто систематично, а не час від часу, обов'язково потрібно контролювати виконання завдання і, звичайно, хвалити і підкреслювати важливість того, що малюк робить. Відсутність систематичного праці у дитини - одна з найсерйозніших помилок у вихованні. Причому не тільки у вихованні любові до праці. Систематична робота по дому та наявність у дитини обов'язків, за виконання яких відповідає він сам, допомагає виховати в маленьку людину така важлива якість, як відповідальність, і майбутній помічник вчиться працювати сумлінно й охоче.

Не можна зменшувати роль спільної роботи з дорослим: у ній дитя вчиться виконувати все те, що від нього вимагається, як можна краще. Але ж для того, щоб щось поставити дитині в обов'язок, варто переконатися, що він вже вміє це робити, ретельно перевіряти виконану роботу, і тактовно, разом з дитиною, проводити роботу над помилками. І так день у день, поки дитина не навчиться виконувати свої функції якісно, ​​і до тих пір, поки ця діяльність не увійде у дитини в звичку. Після цього можна додавати дитині нову обов'язок.

Почати можна з найпростіших речей. Перш за все, варто навчити дитину самостійно прибирати за собою іграшки, прибирати зі столу. Розкладати одяг в шафі і доглядати за своїм взуттям. Ніколи не відмовляйте дитині, якщо він хоче вам допомогти. Якщо те, що ваш помічник вирішив виконати, зовсім неможливо доручити малюкові (раптом чаду захочеться відремонтувати розетку, або вкрутити лампочку), не забороняйте йому цього робити, терпляче поясніть, з яких причин цю справу не можна виконати, і переведіть його увагу на інший вид діяльності . Завжди заохочуйте прагнення дитини до творчості. Залучайте його до спільного приготування їжі, нехай він проявить свої гастрономічні здібності, можливо, в майбутньому ваш малюк не раз порадує вас кулінарними шедеврами, і ви з радістю будете згадувати хвилини, коли маленькі ручки великого кулінара зліпили свій перший пиріжок під вашим чуйним керівництвом. Привчіть малюка прибирати за собою ліжко і доглядати за кімнатними рослинами - ці заняття дуже легко перетворити на захоплюючу гру, яка все доросле життя буде приносити вашому чаду приємні спогади. Звичка працювати нагоді малюкові зовсім скоро: школа не за горами, а старанна навчання вимагає любові до праці, відповідальності та звички добре виконувати свої щоденні обов'язки. Виховуючи в дитині любов до праці, ви по цеглинці допомагаєте йому будувати своє успішне майбутнє. Працьовитість допомагає дитині підвищити самооцінку, у малюка з'являється впевненість, що він може багато чого, і може робити це добре, а це обов'язково добре позначиться на його дорослому житті.

 

 

Переглядів: 58 | Додав: vika | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас, Гість!
Понеділок, 19.02.2018