5. Виховання дітей від 5-6 міс. до 9-10 місяців.

Анатомо-фізіологічні особливості дітей цього віку звичайно розгляд-ся сумарно від 6 місяців до 1 року. В цьому віці у більшості дітей прорізуються нижні і верхні різці. Продовжує збільшуватись кількість ферментів крові, збільшуються середні величини артеріального тиску (з 74/51 у новонароджених до 86/63 у дітей до 9 місяців). Протягом даного вікового етапу особливий вплив на фізичний і нервово-психічний розвиток  має своєчасне оволодіння основними рухами. Доцільно, щоб дитина спочатку до 7 місяців навчилася повзати, а після (до 8 місяців) самостійно навчилася сідати, сидіти, лягати із положення сидячи.

Велике значення приділяють розвитку мовленнєвих реакцій. У дітей цього віку формується розуміння мови дорослих, мовленнєві навички. Дитина засвоює більш складні дії з предметами, що сприяє розвитку сприйняття, мислення, пам’яті і уваги. Дитина дізнається про властивість предмета діючи з ними. Змінюється характер спілкування дорослого з дитиною. Тепер одного емоційного спілкування недостатньо, необхідне емоційно-ділове спілкування, при якому дорослі навчають дитину і допомагають оволодівати чимось. Необхідно продовжувати розвивати зорове і слухове сприймання у  дітей, виховуючи інтерес до оточуючого.

ФІЗИЧНЕ  ВИХОВАННЯ

Особливості режиму і режимних процесів. Режим дещо змінюється. Дитина вже може не спати  протягом 2 годин безперервно, переходить на 3-х разовий сон в день, нічний сон триває 10 годин. Послідовність режимних процесів зберігається. Якщо дитина не прокинулась до 22.00. то її годують в 3.30.

Годування: 6.00; 10.00; 14.00; 18.00; 22.00 або 3.30.

Неспання: 6.00-8.00; 10.00-12.00; 14.00-16.00; 18.00-20.00.

Сон: 8.00-10.00; 12.00-14.00; 16.00-18.00; 20.00-6.00.

Діти у віці 9-10 місяців отримують одне годування в 6 годин ранку ( без нічного ).

ГОДУВАННЯ

Годувати дітей слід в спеціально відведеному місці. З 8 місяців, коли дитина навчилася сидіти самостійно, її треба садовити за стіл на високому кріслі. Діти 5-6 місяців уже можуть їсти з ложки. В 6-7 місяців треба вчити їх пити з чашки, привчати притримувати її руками. Дитині слід давати шкоринку, сухарик, щоб вона привчалася жувати їх. Після 8 місяців, коли дитина вміє сидіти самостійно, то вихователь годує двох зразу почергово. З кожним місяцем раціон харчування росте, у відповідності з рекомендацією лікаря, малюку пропонують нові блюда. Нове блюдо вводять так: на початку годування малюку дають 2-3 ложки нового блюда, а потім догодовують звичною стравою. Під час годування дорослий називає дитину по імені, наприклад: Ігорьочок пий із чашечки. Дитині подобається самостійно виконувати дії. З 1-х днів життя слід привчати дитину до охайності під час їжі.

З 7-8 місяців необхідно викликати у дитини бажання мити руки перед  їдою.(наприклад, давай, помиємо ручки.)

З допомогою дорослого дитина починає оволодівати новим вмінням. Дорослий повинен викликати позитивні емоції стосовно цього процесу. Після того, як дитина навчиться сидіти її слід садити на горщик перед і після сну, в середині неспання. Навички охайності виробляються за умови, якщо дитині регулярно міняють забруднений одяг, слідкують за чистотою обличчя, вмивають по мірі необхідності, а не чекають кінця годування. З часом дитина і сама починає реагувати на неохайність в одязі. Після того, як дитина навчилася повзати їй замість повзунків слід одягати штанці.

НЕСПАННЯ

Період неспання діти 7-8 місяців проводять в манежі (5-6 чоловік). Коли діти починають гарно повзати, стояти, тримаючись за опору, вставати, їх слід перевести у частину кімнати, огороджену бар’єром. Підлога повинна бути з відповідним покриттям, а також витриманий температурний режим і вологість повітря. Вихователю необхідно продумати розташування іграшок: вони мають бути на різній висоті і відстані від дитини, що сприяє розвитку рухів. Вихователь обов’язково повинен показувати як гратися з іграшками. Він повинен попереджувати конфлікти між дітьми, стежити за позою дітей, вчасно її змінювати. Якщо дитина втомилася від ровесників, її слід ізолювати, але не залишати саму, і не відносити в іншу кімнату. У процесі неспання необхідно приділяти увагу кожній дитині. Дитину слід продовжувати знайомити з оточуючим, зі своїм відображенням у дзеркалі. Слід давати малюку знайомі іграшки, які б він використовував за призначенням. Дітям треба давати м’ячі, бо вони люблять кидати іграшки.

Самостійна діяльність дитини чергується з іграми - заняттями. Дякуючи зміні різних за характером видів діяльності та ігор-занять, час неспання дитина проводить більш активно і триваліше. Набуті під час занять вміння закріплюються в самостійній діяльності.

РОЗВИТОК РУХІВ

Якщо 5 місячна дитина вміє перевертатися на живіт і багато часу із задоволенням проводить в цьому положенні, грає  з іграшками, її легко можна підвести до засвоєння рухів, пов’язаних з повзанням, а потім і з вмінням сідати і лягати, вставати, притримуючись за нерухому опору, і ходити коло неї. Не слід починати саджати дитину з 1-х місяців життя, такі діти до 5-6 місяців надають перевагу сидінню, а не рухам. Її хребет при тривалому сидінні деформується, так, як недостатньо ще зміцнів. Дитина швидко стомлюється, а сама змінити положення не може. Тому необхідно спонукати дитину до повзання, сприяти розвитку рухової активності, бажання самостійно вивчати цікавий предмет. В процесі повзання зміцняються м’язи, хребет, здійснюється загалом  фізичний розвиток.

До 8 місяців треба заохочувати бажання дитини самостійно сідати, опираючись на одну руку і сидіти без підтримки, грати з іграшками, спостерігати за оточуючим з положення сидячи. Спонукати вставати, тримаючись за бар’єр, ходити вздовж нього. З 8-9 міс. можна пропонувати перейти від однієї опори до іншої. Необхідно розвивати у дітей рухову активність.

ЗАГАРТУВАННЯ

З метою загартування проводять повітряні, водні і сонячні процедури, подібні тим, що проводились в попередніх групах. Проте до 8-9 місяців повітряну ванну можна не поєднувати із загальними обливаннями. Роздягненою дитину залишають  на 4-5 хвилин, а потім обливають водою. Проведення повітряної ванни після водної може викликати переохолодження, так як з поверхні тіла в перші декілька хвилин після обливання продовжується подальша віддача тепла.

РОЗУМОВЕ  ВИХОВАННЯ

Розвиток підготовчих етапів мови. До 5-6 місяців дитина гарно лепече, вимовляє склади, до 7 місяців вона починає наслідувати дорослих, говорити склади, які вимовляє сама, чи тих, що почула від дорослих. З 8-9 місяців слід спонукати дитину наслідувати нові склади. З 6 до 10 місяців у дитини починає формуватися розуміння мови дорослого. Вона слухає слова, починає розуміти їх. З 5-6 місяців слід спонукати дитину повертати голову і відшукувати поглядом предмет, спочатку в певному місці, а потім змінюючи їх місцезнаходження. З 7-8 місяців слід вчити дітей знаходити поглядом деякі предмети, виконувати  прохання дорослого „дай” та інші.

У процесі спілкування дитину слід називати постійно на ім’я. В 8-9 місяців дитина запам’ятовує своє ім’я і реагує на нього. Вихователь повинен уважно ставитися до мовних проявів дитини, її спостережливості.

Розвиток підготовчих етапів мовлення здійснюється на спеціальних заняттях. З дітьми 8 місяців доцільно проводити ігри в схованки, знайомлячи дітей з іменами дорослих і однолітків. Усі рухи, що виконуються необхідно коментувати.

РОЗВИТОК ДІЙ З ПРЕДМЕТАМИ

Продовжуючи розвивати дії з предметами, необхідно спонукати різноманітні маніпуляції з іграшкою ( розмахування, стукання тощо). З 7-8 місяців учити розрізняти деякі види іграшок, грати в залежності від їх особливостей. З 8-9 місяців вчити виконувати дітей дії за показом дорослих, потім тільки за словесною вказівкою. Дитина може розглядати своє відображення. Їй слід давати дерев’яний посуд, іграшки, які котяться якщо до них доторкнутися.

З 6-7 місяців слід викликати наслідування простим діям (прокотити м’ячик).

ЕЛЕМЕНТИ МОРАЛЬНОГО І ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ.

Підтримувати інтерес до близьких і рідних, заохочувати, позитивні емоції. Розвивати інтерес до ровесників. З 7-8 місяців проводять спільні ігри „схованки”, „наздоганялки”. Вихователь повинен спонукати до позитивних емоційних проявів, вирішувати конфліктні ситуації, попереджати дії, що ведуть до конфліктів.

МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Виразне виконання веселої і спокійної мелодії викликає у дітей різний емоційний відгук. Дітям можна запропонувати послухати звучання різних інструментів з різним тембром. Необхідно вправляти в пошуку джерела звуку. Активно стимулювати дії зв’язані з музикою. Викликати вокалізацію під час співу дорослих. Вихователь під власний спів вправляє дитину в різних танцювальних рухах: помахування руками, плескання в долоні, рухи ногами; в ігрових діях:  продзвеніти брязкальцями. Всі ці рухи засвоюються в спільних діях з дорослим, за показом, а потім самостійно.

Провідним вмінням є розвиток рухів – оволодіння повзання.

ДОСЯГНЕННЯ МАЛЮКА

У 7 місяців:- стукає, розмахує брязкальцем, перекладає, кидає його;  добре повзає;  знаходить поглядом предмет за словами дорослого;  подовгу лепече, вимовляючи одні і ті ж слова (склади);

У 8 місяців: довго і різноманітно займається з іграшкою; сам сідає і лягає;  виконує різноманітні дії; п’є із чашки, яку тримає дорослий; їсть шкоринку утримуючи її.

У 9 місяців: ходить притримуючись за предмети; знає своє ім’я, відгукується на нього; на питання „де ?” знаходить предмет;  з предметами діє в залежності від їх властивості;  наслідує дорослого, повторюючи склади; гарно п’є із чашки, притримуючи її руками.

Кожного місяця маса тіла збільшується на 500-600грам, ріст збільшується на 1.5-2см в місяць.

6. Виховання дітей від 9-10 місяців. до 12 місяців

У цьому віковому періоді продовжується інтенсивний розвиток дитини, її сприйняття, орієнтування в оточуючому, розуміння мови, але особливий на розумовий розвиток дітей має оволодіння діями з предметами, які спрямовані на досягнення певного результату, а також – розвиток активного мовлення.

Розвиток рухів на даному етапі повинен бути  спрямований на закріплення і удосконалення набутих рухових навичок і розвиток умінь, що підводять до самостійного ходіння.

Одним із завдань розумового виховання є удосконалення сприйняття в процесі ознайомлення з оточуючим, розвиток дій з предметами (за показом і словом дорослого, опосередковані дії з використанням іншого предмету, як засобу для досягнення результату).

Перші ігрові дії з сюжетними іграшками мають великий вплив не тільки на розвиток сприйняття, а й інші психічних процесів - пам’яті, мислення тощо.

Головними завданнями розвитку мови дітей на цьому етапі є:

• збагачення активного і пасивного словника;
• формування перших найпростіших узагальнень.

Слід спонукати до перших самостійних забав з музичними іграшками, розвивати музичний слух, виховувати любов до музики.

Остання четверть першого року життя – це вік дитини від 9 до 12 міс. В цей період зберігається швидкий темп розвитку. Анатомо-фізіологічні особливості відображаються, як в морфологічних так і в функціональних показниках. До 1-го року в дитини прорізаються 8 зубів – середні і бокові різці на нижній і верхній щелепах. До кінця 1-го року життя закривається великий родничок. Продовжує збільшуватись довжина трахеї і бронхів. Збільшується довжина і товщина печінки, підшлункової залози, нирок. Продовжує нарощування активності ферментів крові,

рідшає число дихань (до 30-35), середня величина артеріального тиску 81/63. Змінюються деякі показники в системі кровотворення.

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ

До 9-12 місяців працездатність нервової системи зростає, що дає можливість подовжити час неспання до 2.5-3 годин. Дітей переводять на 2-х разовий сон в день з тривалістю 2-2.5 години, нічного сну - 11 годин. Змінюється послідовність режимних процесів. Сніданок діти отримують не відразу після прокидання, а через 30-60 хвилин, обід після першого сну в день, а полуденок після другого сну в день, а вечеря за 30-60 хвилин до нічного сну. Інтервал між полуденком і вечерею, і часом проведення вечері змінюється в залежний від того, що робить дитина між двома годуваннями – гуляє чи спить.

Годування: 7.30;  11.30;  16.00;  19.00-19.30;  20.00 до 9-11 місяців.

Неспання: 6.30-9.30;   11.30-14.00(14.30);   16.00-19.00(19.30).

Сон: 9.30-11.30;   14.00(14.30)-16.00;   19.30-6.30.

ГОДУВАННЯ

Змінюється і організація годування малюка. Діти, що звикли їсти за високим столом, з 10 місяців привчаються їсти за низьким столом. Дітей саджають у відповідні крісельця з підставкою для ніг. Необхідно створити умови, що дозволяє дітям самостійно вставати із положення сидячи і сідати. З 10 місяців дітей можна підводити до столу, а не підносити на руках. А дітей старших, які вміють ходити, запрошують до столу „ Ігорьок іди їсти”. Вихователь може одночасно годувати 2-3 дітей, коментуючи дії, розхвалюючи їжу. Мова дорослих носить пояснювальний характер „Де каша? Ось вона, добра каша.”

СОН

Здорові діти під час сну в день повинні спати на повітрі. При цьому загальний час перебування на повітрі складає 5-6 годин. В холодний час діти сплять на веранді.

Продовжувати привчати дітей до охайності. Слід пропонувати дитині користуватися горщиком в разі потреби (після сну, через 15-20 хвилин після годування). Не можна саджати дитину на горщик без потреби, будити її. Горщик повинен бути відповідного розміру і не холодним. Краще дитину підводити до горщика і не дозволяти довго засиджуватись. Дорослі повинні знати, коли дитині слід на горщик. Якщо дорослі з умінням і тактом правильно виконуватимуть всі правила, то до кінця 1-го року дитина сама говорить про свої потреби.

РОЗВИТОК РУХІВ

Для удосконалення рухів повинні бути створені умови, які б спонукали дитину рухатися. Інтер’єр групової кімнати має свої особливості. За бар’єром недалеко від вікна встановлена гірка, по краях розставлені диванчики, в середині розкладаються м’ячі, кулі, кільця та інші іграшки. Малюки вчаться ходити між опорами, влазити на гірку. Вихователь намагається активізувати рухи дітей під час їх самостійної діяльності. З цією метою проводять індивідуальні та групові заняття. Дорослі починають вчити ходити при підтримці під обидві руки з 9-10 місяців, а з 11 місяців під одну. При цьому вихователь пояснює дитині навіщо і куди вона іде. При своєчасному розвиткові рухів більшість дітей з 11-12 місяців оволодівають самостійною ходьбою. Не рекомендується раннє стимулювання ходіння коли, ще не сформувалися її  передумови (вміння стояти, опираючись на повні ступні, ходити з опорою вперед, опускатися на всю ступню, розуміння словесних інструкцій дорослих, орієнтування в просторі). Важливо передбачити затримку в оволодінні ходінням.

РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ

Необхідно продовжувати збагачуваний сенсорний досвід дітей, вдосконалювати їх сприйняття. Це здійснюється в процесі ознайомлення з оточуючим. Вихователь звертає увагу на те, що відбувається на вулиці, підводячи дітей до вікна і розповідаючи про побачене. Такі спостереження корисні, коли діти менше бувають на вулиці. Дорослий повинен спонукати дітей до самостійного спостереження, що сприяє розвитку психічних процесів і становленню мови зокрема.

До кінця року, дякуючи розширенню орієнтування в оточуючому, практичному пізнанню призначень і функцій деяких предметів стає можливим формуванням елементів сюжетної гри. Після показу вихователя діти починають наслідувати його під час виконання простих ігрових завдань: годують, вкладають спати. Дуже важливо, щоб іграшки були різні в усіх відношеннях. Виконання одних і тих же дій з різноманітними іграшками, впізнавання і пошук однакових за тематикою іграшок сприяє розвитку мислення, спілкування. До кінця 1-го року інтенсивно зростає здатність дітей розуміти мову. За умови правильного виховання швидко збільшується кількість слів, які дитина розуміє. Необхідно вчити дітей запам’ятовувати не тільки свої імена, але й імена оточуючих ( цьому сприяє гра в схованки). Усе частіше вихователь використовує більш розгорнуту мову. Особливе значення мають для розвитку мови індивідуальні ігри-заняття. Для засвоєння слів дітям з 9-10 місяців слід показувати і називати різні предмети. В 10 місяців дитина на прохання дорослого знаходить і приносить знайому іграшку, якщо вона в колі її зору, в 11 місяців знаходить іграшку серед багатьох інших, а в 12 місяців показує декілька однорідних предметів. Для розвитку функцій узагальнення важливо давати дітям іграшки, що мають однакові назви, але відрізняються за зовнішнім виглядом (наприклад: лялька гумова, пластмасова).

До кінця року деякі слова в мові дорослих починають  набувати для дитини узагальнений характер. Вона розуміє слово „не можна”, якщо воно вимовляється у відповідності з ситуацією. Стає можливим через мову впливати на поведінку дитини. Малюк може виконувати прості доручення дорослого, адекватно реагувати на слова „можна”, „добре”, „погано”. Формується активне мовлення, в період від 9-10 місяців до 12 місяців дитина оволодіває 1-ми словами. Перші слова з’являються на основі розвитку розуміння мови, здатності лепетати і наслідувати. Склади, що лепетала дитина  в кінці 1-го року життя стають складовими частин слів, що вимовляє дитина: баба, дай, бах та інші. Будь-який звук, склад, що має певний смисловий зміст для дитини – є слово. Перші слова у всіх дітей однакові за звучанням, але різні за змістом. До кінця 1-го року життя малюки вимовляють 10 лепетних (спрощених – му-му) слів. Необхідно пам’ятати, що полегшені, спрощені слова (ку-ку-рі-ку чи ко-ко) вводяться в мову дитини одночасно із загальновживаними (півник, курочка).

СЕНСОРНЕ ВИХОВАННЯ І РОЗВИТОК ДІЙ З ПРЕДМЕТАМИ.

Для цього дітям пропонують ляльки, іграшки з різноманітними властивостями Дорослі звертають увагу дитини на нові якості іграшки, форму, колір, підтримують бажання самостійно утворювати нові звуки. Треба вчити дітей співвідносити предмети за формою, їх фізичними. властивостями, спонукати доводити дії до певного результату: відкривати і закривати коробочки тощо. Необхідно, щоб засвоєну дію дитина виконувала з іншими іграшками самостійно. Потрібні аналогічні іграшки із різних матеріалів, різні за кольором, величиною, формою, звучанням (наприклад: кульки гумові, дерев’яні, пластмасові; різні за формою і кольором геометричні фігури). Це дозволяє розвивати наочно-дійове мислення. Узагальнення способу дій створює основу для словесного узагальнення. У кінці 1-го року життя треба вчити дітей виконувати дії, що вимагають використання іншого предмета (опосередковані дії: тягти за мотузку іграшку і т. д.). Навчаючи ускладненим діям з предметами, вихователь використовує різні прийоми: показ  з коротким і простим поясненням; підказку дії; спільну з дитиною дію. Поступово він підводить дітей до виконання дії за словесною вказівкою (прокоти  м’яч). До кінця року слід вчити виконувати дії спочатку наслідуючи вихователя, а потім за його словесною вказівкою (підтягти за мотузку іграшку, допомогти сусіду дістати якусь іграшку). Необхідно давати для гри великий іграшковий посуд. Пропонувати м’які іграшки з чітко вираженими ознаками предмета чи об’єкта – людей, тварин. Вони повинні бути привабливими. Для гри необхідні також маленькі коляски, пелюшки, простирадла, ковдри, в які б дитина могла загортати ляльку. Грати слід разом з дитиною, показуючи призначення і використання предметів. Також слід пропонувати іграшки, що звучать з приємним тембром і простим механізмом дії, що дозволяє дитині самій її запустити. На прогулянці привертати увагу до листя, трави, квітів, давати їх понюхати, потримати в руках. Звертати увагу на тварин і птахів, називати їх, імітувати голоси (собака – гав-гав), спонукати дитину до повторення. Показувати іграшки з зображенням тварин (наприклад: кури клюють зерно). Для запам’ятовування слів, що означають дію предметів необхідно повторювати їх назви неодноразово. Для цього заняття повторюють декілька разів.

Для встановлення емоційного контакту дорослого з дитиною, для підвищення життєвого тонусу необхідно проводити ігри-жарти „Іде коза рогата”, „Сорока-білобока” тощо. Крім індивідуальних слід проводити і групові заняття, які передбачають дії з предметами уже знайомими дітям з індивідуальних занять. Для збагачення вражень в групу можна приносити тварин їх дітей. Такі заняття зі спостереження проводять з дітьми 9-12 місяців.

ЕЛЕМЕНТИ МОРАЛЬНОГО І ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Вихователь продовжує розвивати інтерес і добре ставлення до батьків, дітей, тварин. Вчить бережно ставитись до тварин, іграшок, заохочує гарні вчинки похвалою. У разі потреби  строго говорить  „не можна”, щоб перервати небажану дію. Діти починають розуміти значення слова „не можна” в різних ситуаціях. Треба пам’ятати, що дорослі – це приклад для наслідування.

МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Вихователь використовує виразно пісні чи музику різного характеру, спонукає по-різному на неї відгукуватися. Збагачуючи досвід дітей, педагог знайомить їх з контрастними звуками. Розвиваючи слухове зосередження слід змінювати місцезнаходження предмета, що звучить. Вихователь виконує пісні і приспівки з нескладним текстом, що відображає простий сюжет, який можна інсценувати ігровими діями. Діти, наслідуючи дорослих, виконують їх. Продовжуючи стимулювати голосові реакції, педагог викликає у дітей 1-ші довільні вокалізації по наслідуванню власним інтонаціям: а-а, ля-ля. Розширює обсяг ігрових та танцювальних рухів. Усі рухи під музику дорослий виконує разом з дитиною, даючи можливість відчути ритм.

Музичне  виховання здійснюється в процесі індивідуальних та групових занять. Музичний репертуар нескладний, він включає народні мелодії, спокійні і більш жваві, пісні про окремі персонажі, пісні для музично-ритмічних рухів. Становлення різних видів музичної діяльності в ранньому віці відбувається не одночасно. Основне значення для музичного розвитку в цьому віці має сприйняття музики.

В цьому віці провідним є розвиток рухів – оволодіння прямоходінням.

ДОСЯГНЕННЯ ДИТИНИ:

До 10 місяців:- дитина тривало займається іграшками, дії з предметами набувають стійкого характеру; залазить на невисокий диванчик, сходинку і злазить з них; на прохання дорослого знаходить і дає знайомі предмети; бере участь в іграх „Ладусі”, „Сорока-білобока”; вимовляє нові склади.

До 11 місяців: оволодівають новими діями з іграшками, починає виконувати їх на прохання дорослого; самостійно стоїть і робить перші кроки; вимовляє перші слова „дай”, „на”.

До 12 місяців: ходить самостійно; збільшується запас слів, котрі розуміє, знає назви різних дій, предметів; легко повторює за дорослим нові склади, вимовляє в середньому 5-10 слів;   самостійно п’є з чашечки.

До кінця 1-го року дитина потроює масу тіла, довжина збільшується на 20-25 см.

7. Організація занять з дітьми першого року життя. Організаційні умови для дітей 1-го року життя.

З допомогою занять у дитини формуються ті вміння, якими вона не може оволодіти самостійно. Заняття проводять за програмою, в одних і тих же умовах, за певною методикою. Для навчання дитини 1-го року життя, особливо перших місяців використовують всі моменти спілкування, але для досягнення своєчасного розвитку необхідні систематичні спеціальні заняття. Дякуючи їм, самостійна діяльність дітей поступово ускладнюється.

Всі заняття з дітьми 1-го року життя повинні носити емоційний характер і супроводжуватись ласкавими словами дорослого. Мова дорослого викликає у дитини позитивні емоції, інтереси, допомагає установити контакт між дорослим і дитиною, робить її увагу більш стійкою.

Після 6 місяців важлива і інтонаційна сторона мовлення, його зміст. Інтерес дитини до занять підтримується новизною іграшки, тому доцільно  використовувати нові іграшки. Нові вміння на першому році життя формуються повільно, вони з трудом виникають і спочатку не стійкі, тому всі заняття мета яких навчити новому, необхідно проводити індивідуально. Індивідуальні заняття проводяться кожного дня з двохмісячного віку і до року, а за умови затримки психічного розвитку – до досягнення дитиною вікового рівня.

У кожний відрізок часу з дитиною треба провести декілька індивідуальних занять, чергуючи їх із самостійною діяльністю. Послідовність і частота занять залежить від рівня розвитку дитини (якщо дитина, щось уміє треба йти далі). З пасивною дитиною треба займатися довше і частіше. З легкозбуджуваними дітьми проводити короткочасні заняття, змінюючи періодично матеріал. Індивідуальні заняття планують окремо для кожної вікової підгрупи чи групи дітей. При плануванні враховуються індивідуальні особливості дітей. Робота повинна проводитись з відстаючими дітьми. Під час заняття дорослому слід дочекатись відповідної реакції дитини на його пропозиції, завдання тощо. Заняття повинні проходити в звичних для дітей умовах (за столом, у манежі)

Заняття підгрупами по 5-6 осіб можна проводити у віці 5-6 місяців, коли у дітей є досвід. Але музичні заняття проводять підгрупами з 2 місяців. Усі групові заняття проходять без спеціального організаційного моменту, тобто дітей не саджають на стільчики чи килимок, а залучають, зацікавлюють лялькою чи іншим предметом.

Для дітей з 9 місяців до 1-го року складають календарний план на тиждень, за яким вихователь працює місяць. Кожного дня проводять декілька групових занять: 1-е в першому періоді неспання, 2-е – в другому і 3-є – в третьому. Груповими слід робити такі заняття в яких активні одночасно всі діти. Це можуть бути розваги, покази предметів, інсценівки (в 1 рік), заняття для розвитку рухів, музичні заняття. Облік занять з дітьми першого року життя не ведеться. Основним методом навчання в цьому віці є безпосередній вплив дорослого на дитину (в першому півріччі), в 2-му півріччі – показ (наприклад, дорослий прокочує м’яч). Обов’язковим компонентом процесу навчання є мова дорослого, але вона не є провідним методом навчання. Провідним методом навчання дітей до  року стає показ і разом з ним  вплив на дитину.

Для того, щоб викликати пожвавлення у дитини 3-4 місяців вихователь бере її на руки, весело розмовляє, змінюючи інтонацію. З 3 місяців, розвиваючи слухові і зорові орієнтовні реакції, вихователь розмовляє з дітьми, які лежать в манежі, використовує яскраву іграшку, що звучить. Розвивати рухи руки починаємо з 4-4.5 місяців. З 4 місяців дитину, що лежить можна підводити за ручки, викликати бажання сісти. З 5-6 місяців піднімати дитину в напівсидяче положення. З 5-6 місяців дітей вчать повзати. Для розвитку розуміння мови у дітей 2-го півріччя першого року життя, використовують великі яскраві іграшки (вихователь показує, називає, а потім запитує у дитини  – а де собачка?). Поступово збільшується кількість таких іграшок і змінюється їх місцезнаходження.

Дітей 10-12 місяців вчать переносити знайомі дії на інші предмети. Для розвитку мовлення і дій з предметами рекомендуються такі заняття проводити з поступовим ускладненням. На 1-му етапі іграшка тільки з’являється. На 2-му етапі іграшка діє. Кількість дій поступово збільшується. На 3-му етапі в показ вносять додаткові атрибути (лялька п’є із чашки). На 4-му етапі лялька виконує 2-3 дії.

Для розвитку розуміння мови і орієнтування в оточуючому можна проводити маленькі екскурсії по групі. З іменами дітей і дорослих, малюки ознайомлюються під час гри в схованки.

Вихователь також формує здатність дитини до узагальнення. Для цього бере 3-4 різні ляльки і запитує: „Де ляля? А ще де?”)

В 11-12 місяців проводять заняття з використанням картинок. Спочатку заняття – знайомство з зображенням, потім з об’ємною іграшкою. В кінці 1-го року дитину вчать розуміти просте речення (Собачка їсть).  Для цього використовують макет предмету в дії. Вимовляти слова дітей вчать з допомогою іграшок, картин. Для розвитку дії з предметами в кінці 1-го року життя на заняттях використовують кільця, прості пірамідки. Вихователь показує дію називаючи її. Якщо дитині важко виконати дію, вихователь допомагає їй, направляючи її руку. Вміння вважається освоєним, якщо дитина може його виконувати самостійно за словесною  інструкцією дорослого без допомоги. Для занять повинні відбиратися іграшки аналогічні тим, якими граються діти, тільки яскравіші.