Лекція № 9

Тема. Виховання дітей 1 року життя

Мета: Ознайомити студентів з особливостями розвитку дітей 1-го року життя. Визначити  режим дня дітей раннього віку, загартування, вплив різних видів роботи на всебічний розвиток дитини. Формувати професійні компетентності, уміння узагальнювати матеріал, робити загальні висновки, створювати міні конспекти у вигляді асоціативних схем, таблиць тощо.

План

1.Перший рік життя дитини, особливості її розвитку. Поділ 1 року життя на вікові етапи.

 2. Виховання дітей в перші тижні життя.

 3. Виховання дітей від 2-4 тижнів до 2,5-3 місяців.

 4. Виховання дітей від 2,5-3 до 5-6 місяців.

 5. Виховання дітей від 5-6 до 9-10 місяців.

 6. Виховання дітей від 9-10 до 12 місяців.

 7. Організація занять з дітьми 1-го року життя. Організаційні умови для групи дітей 1 року життя.

Знати: - особливості розвитку дітей 1 –го року життя;

- способи організації загартування;

- режим дня дітей 1 –го року життя;

       - організацію занять з дітьми першого року життя.

       - досягнення дитини 1 –го року життя.

Уміти:

- створювати умови для розвитку дітей раннього віку;

- організовувати роботу з дітьми 1-го року життя.

Література

1. Э. Пиллюгина. Воспитание от 2,5-3 до 5-6 месяцев //Дошкольное воспитание. –1990. – № 4. –С. 83.

2. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. – К.: «Академвидав», 2004.-456 с.

3. ГолубєваЛ.И. особливості фізичного розвитку дітей 1 роки життя, Дошкільна виховання, №4., 2003, з 88-89.

      4. Доман Р. Як допомогти дитині фізично досконалим: Пер. з анг. - М.: АСТ, Акваріум, 2000. - 333 з.

1. Перший рік життя дитини, особливості її розвитку. Поділ  1 року життя на вікові етапи.

Перший рік життя дитини характеризується швидким темпом її всебічного розвитку. „Все в цьому віці формується вперше, всьому дитина повинна навчитися” (М.Щелованов).

У дітей 1 року життя розвиваються функції мозку, збільшується працездатність центральної нервової системи. До кінця року дитина починає ходити, що розширює її можливість в пізнанні оточуючого світу. Вона починає розуміти мову, користуватися словами, виконувати нескладні дії з предметами. Повноцінний розвиток дитини 1 р. життя багато в чому залежить від оточуючих її дорослих, які забезпечують умови для нормального розвитку і здоров’я дитини. Враховуючи потреби і можливості малюка, які швидко змінюються, доцільно розглядати 1-й рік життя поетапно: 1-й етап – від народження до 2,5-3 місяців;  2-й етап – від 2,5-3 до 5-6 місяців; 3-й етап – від 5-6 до 9-10 місяців; 4-й етап – від 9-10 до 12 місяців.

Для кожного із періодів характерні специфічні особливості  розвитку дитини, тому виховні завдання здійснюються у відповідності з цими особливостями спеціальними методами і   прийомами.

ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ В 1-ШІ ТИЖНІ ЖИТТЯ

Виховання починається з 1-их тижнів життя дитини. Антропометричні показники новонароджених дітей (2-4 тижні) суто  індивідуальні, але середніми вважаються наступні: маса тіла – 3,300-3,500г; довжина – 48-52 см; окружність грудної клітки – 33,8-34 см; окружність голови – 38 см. Маса і довжина тіла у хлопчиків більша ніж дівчаток.

 З моменту народження дитини починається новий етап розвитку її організму, особливістю якого є перехід із відносно однорідного середовища – материнського організму і пристосування до нового. Відразу після народження включаються рефлекси, які забезпечують роботу важливих систем (кровообігу, дихання, травлення). Готовий в основному до моменту народження механізм ссання та орієнтувально-харчовий рефлекс (варто тільки доторкнутися до губ, щік дитини, щоб викликати цей рефлекс – смоктальний). В 1-ші дні відмічаються і захисні рефлекси. Безумовні рефлекси відіграють істотну роль у встановленні перших контактів з оточуючою дійсністю. Задоволення біологічних потреб малюка необхідне не тільки для виживання, але і для подальшого психічного і фізичного розвитку. Проте вже в короткий період новонародженості органічні потреби втрачають своє провідне значення. За умови правильної організації життя і виховання у відповідному режимі, забезпеченні різноманітних вражень, достатніх контактах з дорослими, починають формуватися нові потреби (в спілкуванні, в отриманні інформації). У дитини починає формуватися орієнтовна активність. Взаємодія з оточуючим середовищем виникає в перші години життя. Органи чуттів до моменту народження в основному сформовані: дитина бачить, чує, відчуває. За умов правильного виховання зорові, слухові та орієнтовні реакції швидко вдосконалюються.

Найважливішим завданням дорослого на цьому етапі є розвиток орієнтовної активності. Тому під час організації неспання важливо активізувати всі реакції дитини.

Догляд за дитиною сприяє фізичному і психічному розвитку, забезпеченню здоров’я. Проте дорослий повинен не тільки задовольняти органічні потреби дитини, але й збагачувати її емоційно., підтримувати її позитивні емоційні переживання. Це дуже важливо, оскільки в процесі емоційного спілкування діти отримують перший чуттєвий досвід.

У кінці 3-го на початку 4-го тижня у малюка з’являються перші позитивно-емоційні реакції на знайоме обличчя, рідний голос, усмішку. Це показник своєчасного психічного розвитку дитини. Усмішка може виникати у малюка і при вигляді яскравої іграшки. Це дає можливість проводити заняття з іграшками в ранній період, що важливо для сенсорного розвитку. Ураховуючи необхідність частого спілкування з дитиною, дорослий повинен здійснювати його в розумних межах. Крик дитини сприймається як прохання про допомогу, але разом з цим і як засіб впливу на дорослого. І якщо при кожному криці дитину брати на руки, то з’являється негативна рефлекторна реакція впливати на оточуючих з допомогою крику. А це може привести до примх. Тому дорослому слід навчитися розрізняти характер крику та плачу дитини. Під час неспання дитину слід брати на руки тільки тоді коли в неї хороший настрій і використовувати ці моменти для активізації орієнтовних реакцій.

Привчання до режиму є одним із головних завдань в цей період. Це необхідно, щоб сформувати ритми сну, харчування і неспання. Дитину слід годувати в один і той же час. Здоровий новонароджений спить18-20 годин. Вночі глибший сон, вдень поверхневий. В 1-ші 10 днів життя дитини треба організувати так, щоб було 7 годувань через 3 години з нічною перервою в 6 годин і неспання 15-20 хв. Можливо і 6 годувань через 3,5години. При впорядкованому режимі харчування, потреба в їжі виникає у дитини в певні години і вже до початку 2 тижня вона сама прокидається до початку годування. Чіткий ритм годування сприяє гарній роботі органів травлення і апетитові. Природно, що дитина після годування засинає, але її слід привчати до неспання після годування. Особливості нервової системи малюка дозволяють робити це так, як ситий малюк, активний і сприйнятливий до педагогічних впливів. Після активного неспання дитина швидко засинає.

Будити дитину перед останнім нічним годуванням не варто, вона отримала обсяг їжі необхідний їй в напівсонному стані. Купати не пізніше 21 години.

РОЗВИТОК РУХІВ

У новонародженого під час сну і неспання спостерігаються некоординовані, хаотичні рухи так, як м’язи рук і ніг знаходяться, ще в стані гіпертонусу. Для розвитку організованих рухів вже в 1-ші тижні слід проводити спеціальні вправи (покласти на живіт, підігнувши під груди руки, а дитина намагається підняти голову). Якщо ці вправи повторювати регулярно, то до кінця 1 місяця дитина навчиться ненадовго утримувати голову, а до 2-х місяців може вільно піднімати її лежачи на животі.

ЗАГАРТУВАННЯ

Його можна починати з 1-их днів життя. Наприклад, повітряні ванни при зміні пелюшок (протягом дня повторюючи 5-6 разів).

Загартовуючий вплив на дитину мають: відповідний температурний режим приміщення; купання, вмивання; сон на повітрі.

Влітку з 2-го тижня, а в інші сезони – з 3-го тижня дитину виносять спати на повітря не менше 3 р в день. В осінньо-зимовий період на 20-30 хв.

Корисними є обливання після купання водою, температура якої нижча першопочаткової на 1 гадус С.

Досягнення дитини 1 місяця:

1. Слідкує поглядом за предметом, що рухається;
2. З’являється перша усмішка;
3. Зосередження на предметі;
4. Лежачи на животі намагається підняти і утримати голову.

Маса тіла збільшується на 500-600г., довжина тіла збільшується на 3 см. В період новонародженості немає провідного вміння.

     Основні завдання виховання в цей період: Розвивати орієнтовну активність; Виробляти чіткий і правильний ритм годування; Формувати позитивні та попереджати негативні звички; Розвивати органи чуття; Розвивати рухи рук, очей.

3. Виховання дітей від 2-4тижнів до 2.5-3місяців.

Анатомо-фізіологічні особливості дітей 2,3 місяців життя істотно не змінюються. Протягом 3-х місяців закривається малий родничок, дещо збільшується активність травних ферментів (амілази, ліпази), змінюються деякі показники зовнішнього дихання. Збільшується швидкість кровообігу. Дещо зменшується кількість еритроцитів і гемоглобіну, а лейкоцитів – збільшується.

Найбільш значимими завданнями виховання в цей період є: 1) формування слухово-зорового орієнтування; 2) емоційний розвиток; 3) розвиток загальних рухів (тримати голову у положенні на руках у дорослого); 4) розвиток вокалізації, тобто поява голосних і приголосних звуків, як підготовчий етап активної мовлення.

РЕЖИМ

Організовуючи режим малюка слід дотримуватися необхідних правил.

1. Годувати після сну в один і той же час. 2. Після годування заохочувати до активного неспання.

 З 4-5 тижнів можна виробити чіткий режим.

Години годування: 6.00; 9.00; 12.00; 15.00; 18.00; 21.00.

Години активної діяльності: 6.00-7.00; 9.00-10.00; і т. д.

Сон: 21.00-6.00.

Годування 7 разів через 3 години, або 6 разів через 3.5 години. Якщо дитина не проснулась її слід розбудити, якщо проснулась раніше на 15-20 хв. слід погодувати. Якщо є необхідність то годування в 24.00 можна перенести на 3 години ночі. Для повільних дітей тривалість годування слід збільшити на 10-15 хв. Повністю вигодовувати грудним молоком, а якщо його не вистачає використовувати суміші. Тривалість годування в середньому 15-20 хв. Догодовувати після годування груддю із пляшечки з соскою, величину дірочки в сосці регулюють. Фруктові пюре, соки починають давати з 2.5-3 місяців з однієї ложечки.

СОН

Свіже повітря перша і краща умова швидкого засипання. З 3-4 тижнів дитина спить на повітрі (взимку температура не нижче +10 градусів С). Привчати слід поступово, слідкувати за диханням через ніс.  Дитина, яка виспалася активна, весела, бадьора.

НЕСПАННЯ

З другого місяця більшість дітей під час неспання знаходиться в манежі, де мають можливість більше вільно рухатися. Необхідна присутність дорослого як керівника активної діяльності малюків. Якщо дитина не може перебувати разом із однолітками їй необхідно створити умови в ліжкові. Необхідно забезпечити тишу, шум стомлює, тільки в тихій обстановці діти мають можливість прислухатись до свого голосу,  вихователя інших дітей. Необхідно слідкувати, щоб в цей час одяг у дітей був сухий, чистий, щоб дитина не перехолоджувалася та  не перегрівалася. При появі ознак втоми дитину вкладають спати.

ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЖИМУ В ГРУПІ

У дошкільному закладі всі режимні процеси  проводять в спеціально відведений час та індивідуально, поступово. Це дозволяє враховувати індивідуальні особливості дітей та їх стан  в даний момент.

Виховання позитивних звичок і попередження негативних:

З перших днів життя у дитини необхідно виховувати позитивні звички.

1. Засинати на свіжому повітрі без соски і колихань;

2. Активно діяти в манежі, а не на руках у дорослого

Навчальне і виховне значення мають: Привчання до вміння зайняти себе; підтримка позитивно-емоційного стану; правильне виконання режиму; дотримання гігієнічних вимог.

 Все це виключає утворення негативних звичок (до заколихування, ссання соски або пальців, постійне перебування на руках у дорослого).

Звичка ссати палець може бути зумовлено підвищеною активністю ссання при недостатності грудного молока, коли дитину не догодовують, а також при штучному вигодовуванні. В обох випадках у дитини не виникає відчуття ситості, тому вона продовжує смоктальні рухи. Не рекомендується знімати збудження за допомогою соски, монотонні смоктальні рухи роблять дитину бездіяльною, пасивною.

ЗАГАРТУВАННЯ

Достатнє перебування на повітрі має загартовуючий вплив на дітей, їхній організм виробляє здатність швидко мобілізовувати захисні сили. В приміщенні починають загартовування  із застосування слабих подразників. З перших днів дитину залишають роздягнену на 4 хв. декілька разів в день. В умовах дошкільного закладу повітряні ванни проводять через 1-2 тижні після вступу дитини. Температура повинна бути не нижче +21-22 градусів С. Не можна виносити дітей під прямі сонячні промені. Сонячні ванни дітей проводять під розсіяними сонячними променями, в тіні після сну і годування через 30-45 хв.

З перших місяців здійснюють загартовування водою – умивання, обливання, обтирання, купання. Умивання декілька разів протягом дня при температурі +28-29 градусів С. Купання кожного дня перед нічним сном при температурі +36-37градусів С – 5-6 хв. Один раз в 3-4 дні дитину миють з милом. Після купання обливають водою на 1 градус С нижче ніж температура води в якій купалася дитина.

ОДЯГ Не допускати перегрівання, переохолодження, якщо температура  постійно +21 градус С, то з 1 місяця дитина може спати з непокритою головою. З 2-х місяців під час неспання рекомендовано пелюшки замінити повзунками. Необхідно, щоб одяг не сковував рухів.

Фізичну активність дітей стимулюють з 1-х місяців масажем і гімнастикою, які проводять спеціально навчений персонал (вдома мами).

РОЗВИТОК РУХІВ

Позитивний вплив на фізичний і психічний розвиток має своєчасне формування рухової активності дитини. Під час рухів зміцнюються м’язи, опорно-руховий апарат, вдосконалюється серцево-судинна і дихальна система. Рухи приносять малюку задоволення, піднімають настрій. Чим більше предметів приваблює малюка, тим краще розвиваються його рухи. Під час активного неспання дитину кладуть на живіт до годування, або через 30-40 хв. після годування. Коли дитина стомиться кладуть на спину і граються, розмовляють з нею. Дитина гуляє 1-1.30 годин, за цей час не менше 2 разів треба класти її на живіт. До 3-х місяців дитина може відносно довго тримати голову і верхню частину корпуса, прогинати спину і опиратися на передпліччя. З 2-х місячного віку, якщо дитина утримує голову, у неї слід розвивати опір ніг (беруть під руки і то ставлять  ніжками на тверду опору, то піднімають). Це має велике значення для своєчасного вставання і ходіння. Під час спілкування з дитиною дорослі повинні викликати не тільки позитивні емоції, але і мовні реакції, активні рухи мовного апарату. Емоційно відгукуючись на мову дорослого, іграшку, малюк згинає і розгинає кінцівки, прогинає спину. Ця гімнастика сприяє зміцненню і розвитку м’язової системи, підвищенню рівня життєдіяльності. Якщо дитина не спить вона знаходиться у стані рухової активності. Напруга м’язів згиначів поступово слабне, дитина вже не притискує руки до грудей і не стискує кулачків. Рухи стають не такими різкими. Якщо дитина виконує посильні рухи без допомоги дорослих – це є показником  гарного розвитку.

РОЗУМОВИЙ РОЗВИТОК ТА ВИХОВАННЯ

З 1-х днів життя необхідно формувати орієнтовну активність дитини, спрямовувати на освоєння оточуючого. В перші 2.5-3 місяці дитину слід залучати до уважного вдивляння в обличчя того, хто говорить з нею, фіксувати погляд на яскравих іграшках, слідкування за переміщенням  предмету, прислухатися до мови і пісні дорослих, до звуків брязкальця та інших предметів. З метою розвитку зорових, слухових орієнтовних реакцій дитини дорослі повинні привертати її увагу посмішкою, мовою, рухами. В процесі спілкування у дитини швидко утворюються слухово-зорові зв’язки між голосом і образом людини, що спілкується нею. Вихователь повинен спілкуватися з кожною дитиною. Своєчасне виникнення емоцій, пов’язане не тільки із спілкуванням, але й з отримання різних зорових, слухових, дотикових вражень. Слухово-зорові зв’язки слід формувати на спец. заняттях. Перші дії, якими повинні оволодіти діти є: 1 – слідкувати за предметом, що рухається і фіксувати на ньому погляд; 2 – реагувати гальмуванням чи збудження на виникнення  звуку,  а потім і повертати голову в бік джерела звуку.

Для розвитку зорових реакцій з 1-го місяця під час неспання протягом 1-2 хв. слід показувати яскраву іграшку на відстані 50 см від очей. Іграшку слід переміщати в різних напрямках. Поступово стрибкоподібні рухи очей зміняться на повільне стеження, розвинуться координовані рухи очей. Після того , як дитина навчилась слідкувати за предметами, що рухаються слід формувати зосередження погляду на предметі. Для цього іграшку, що рухається періодично зупиняють. До 2-2.5 місяців іграшку вішають на відстані 50 см (не нижче ) від очей дитини. Іграшку слід час від часу рухати і міняти через 3-4 дні. 3-х місячна дитина здатна зосереджувати погляд на предметах, що знаходяться і близько і далеко. Для цього не дуже далеко від манежу розташовують великі сюжетні іграшки.

Для розвитку слухових орієнтовних реакцій привчають малюка прислухатись до голосу, звуків, що видають різні предмети ( для цього використовують брязкальця ).

Коли дитина може слідкувати за предметом, зосереджувати погляд на ньому слід проводити заняття, що розвивають слухово-зорові орієнтовні реакції – коли дитина шукає джерело звуку. На 2 місяці життя слід залучати дитину до пошуку джерела звуку ( іграшка на відстані 40-50 см.). Заняття 2 рази в день по 5 хв. Озвучена іграшка повинна з’являтися в одному й тому місці і рухатися в одному напрямку (горизонтально). Спочатку предмети повинні звучати близько від малюка, а потім поступово віддалятися. Дитина ж повинна вчитися слідкувати за предметом, що віддаляється.

З 2-2.5 місяців іграшки вішають низько над грудьми дитини, щоб вона могла дотягтися і спочатку ненароком зачепити їх так поступово встановлюються зв’язки між зоровим і дотиковим аналізаторами. З часом у дитини з’являються цілеспрямовані рухи руки до іграшки. Дитина намагається захопити іграшку – це передумови вміння утримувати предмет.

ЕМОЦІЙНИЙ РОЗВИТОК

До 3 міс. у дитини оформлюються емоційно-позитивні реакції на педагогічні впливи дорослих. Новим є те, що малюк використовує всі свої вміння для привертання уваги дорослого.

РОЗВИТОК ГОЛОСОВИХ РЕАКЦІЙ

Спілкування дорослих з дитиною має велике значення для розвитку підготовчих етапів мовлення – формування мовного слуху і перших мовних звуків. Спочатку у дитини з’являються гортанні звуки „гн”, „кхи”( гукання). З 2 місяців вона починає вимовляти голосні звуки, які оформляються в сполучення „еу”, „ау”. Ці голосові реакції інтенсивно розвиваються. Дорослий повинен сприяти активізації голосових реакцій. Дитина дуже рано починає відгукувати на інтонацію і виразність голосу дорослого. З кінця 3 місяця голосні звуки вже можуть стати засобом спілкування з дорослими, тільки в силу їх інтонаційної виразності. З 1-х днів дорослі співають пісні, мелодії, намагаючись викликати слухові орієнтовні  реакції, спонукають прислухатись до звуків, емоційно відгукуватися на них. Підбирають звуки різної висоти, що сприяє формуванню у малюків передумов музичного слуху.

Отже, провідним у цьому віці є – розвиток у дитини  зорових і слухових орієнтовних реакцій.

ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ ДИТИНИ

В 2 місяці: відповідає посмішкою на мову дорослих; слідкує за предметом, що рухається; прислухується до звуків; лежачи на животі, недовго утримує голову.

В 3 місяці: з’являється „комплекс пожвавлення”; утримує голову знаходячись у вертикальному положенні; фіксує погляд на предметі; натикається на іграшки, що висять над ним;  лежить на животі гарно тримаючи голову;  при підтримці під руки міцно впирається ногами в тверду опору.

До кінця 3 місяця маса тіла - 5.400г., довжина – 60см., окружність  голови – 39 см., окружність грудей – 40 см. До кінця періоду новонародженості  формується здатність фіксувати погляд на предметі й одночасно формується – конвергенція –

здатність зводити на предметі зорові осі обох очей.

4. Виховання дітей від 2.5-3 міс. до 5-6 місяців

У цьому віці відмічається подальша динаміка анатомо-фізіологічних показників. Збільшується висота і широта гортані, трохея починає набувати воронкоподібну форму, спинний мозок росте в довжину(на 3см), збільшується маса слинних залоз, розмір печінки підшлункової залози.  До 6 місяців можуть прорізатись перші нижні зуби (середні різці). Продовжує збільшуватись активність ферментів крові, зменшується частота пульсу до 135-130 ударів.

У віці від 3 до 6 міс. особливе значення має подальший сенсорний розвиток – вдосконалюється зорове і слухове орієнтування і їх диференціація, а також формуються дії з предметами (брати іграшку з рук дорослих, грати з нею). Необхідно сприяти виникненню підготовчих етапів мовлення – гуління, лепету. Продовжувати формувати рухову активність дитини (перевертатися зі спини на живіт і навпаки).

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Організація режиму і режимних процесів.

У дітей швидко зростає працездатність нервової системи, що приводить до зміни режиму дня. Кількість годувань зменшуються до 6 разів на добу. Не спати діти можуть 1.5 год., а з 5-6 міс. до 2-х годин. Тривалість сну вдень до 6 міс. скорочується з 2-х годин до 1.5 години. Якщо дитина 2-3 міс. Не втомлюючись активно діє поспіль  1.5 години, то її слід перевести на 6 разове годування з перервами в 3.5 год. У зв’язку з цим період неспання  збільшується. 

РЕЖИМ

 Сон: 7.30-9.30; 11.00-13.00; 14.30-16.00; 18.00-20.00; 21.00-6.00. 

Годування: 6.00; 9.30; 13.00; 16.30 і т. д.

Неспання: 6.00-7.30; 9.30-11.00; 13.00-14.30; 16.30-18.00. 

Дітей цього віку слід годувати відразу після нічного сну. Для того, щоб сформувати позитивне ставлення до всіх режимних процесів, необхідно, щоб їх проведення співпадало з потребами дитини, а не тільки з годинами.

З 4-5 місяців у дитини можна виховувати навичку охайності (ходити на горщик).

ГОДУВАННЯ

У дошкільному закладі і сім’ї прийоми годування повинні бути однакові. Годують дитину на руках у дорослих. При штучному годуванні важливо зберігати те положення, до якого звикла дитина  при природному, щоб зберегти і закріпити позитивне ставлення до цього процесу. З 4-4.5 місяців слід привчати дитину до різної за смаком і консистенції їжі, у відповідності з нормами харчування. Поступово в дитячий раціон необхідно вводити соки та пюре, а з 5-го місяця овочеві супи, борщі.

РОЗВИТОК  РУХІВ

Дорослим необхідно створити умови для розвитку рухів дітей. До 5-ти місяців дитина довго лежить на животі, опершись на долоні, випрямлених рук, прогнувши спину і високо піднявши голову і груди. Така поза дозволяє дитині слідкувати за оточуючим, повертати голову в різні боки, тягтися до іграшок, брати їх , розглядати. При цьому вона дещо пересувається, повертаючи корпус, вигинається, опираючись тільки на одну руку. Необхідно слідкувати, щоб всіма цими рухами діти оволодівали після того, як навчаться гарно тримати голову, лежати на животі і вільно брати іграшки із різних положень. Інакше вони швидко втомлюються, опускають голову, ссуть палець. До 4 місяців діти починають самостійно повертатися зі спини на бік, а до 5 місяців – на живіт; перевертатися з живота на спину починають до 6 місяців. Унаслідок цих рухів у дитини з’являються перші спроби повзання. Для того, щоб дитина навчилася перевертатися зі спини на живіт її беруть за руку і, приваблюючи іграшкою, допомагають зробити цей рух. Спочатку він у дитини різкий, але згодом вона навчається вільно і плавно перевертатися коли їй це потрібно. Ці рухи готують до повзання.

Дитина оволодіває повзанням приблизно біля 5 місяців. Для цього дорослий використовує яскраві іграшки, що змінюють положення від легкого дотику (м’ячі, повітряні кульки) .Якщо дитина не робить спроб дотягтися до іграшки, то дорослий використовує її вміння упиратися ногами в тверду опору.

Щоб формувати рухи, що готують дитину до ходіння, з 4-5 місяців дорослий бере її однією рукою під груди, а іншою під сідниці, злегка опускає на тверду горизонтальну опору і піднімає, так, щоб дитина торкалася і відштовхувалася ніжками. Виконувала своєрідні пританцьовувальні рухи. З 5-6 місяців дитину підтримують під руки і ставлять на ноги (на 3-4 секунди), щоб вона твердо упиралася випрямленими ногами в тверду поверхню. Розвитку основних рухів допомагають заняття гімнастикою, масаж.

ЗАГАРТОВУВАННЯ

Кожні 2 місяці тривалість повітряної ванни збільшуються на 3-5 хвилин, при температурі 21-22 градуси С. Після прокидання дітей вмивають водою, температура  якої 28-29 градусів С. З 4-х міс. знижують температуру води через день на 1-2 градуси С, доводячи її до 22-20 градусів С. Це сприяє загартуванню, корисні обливання кожного дня з 3 місячного віку, які проводять в любу пору року. Воду 35-36 градусів С ллють спочатку на спину, а потім на груди, проводять обливання      протягом однієї хвилини.  Через тиждень температуру води знижують на 1градус С і доводять  до 28 градусів С. Після обливання роблять масаж для покращення шкіряного кровообігу. Масажуючи ноги, рухи роблять від пальців до стегна, руки –  від пальців до передпліччя. Тулуб масажують круговими рухами, Після хвороби дитини обливання замінюють обтиранням.

РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ.

Розумове виховання здійснюється в ході спілкування з дорослим під час      неспання, режимних процесів, занять. Дорослим необхідно продовжувати створювати умови для удосконалення фіксації погляду малюка на нерухомих предметах, вміння слідкувати за рухомими предметами, знаходячись у положенні лежачи на спині та на руках у дорослого.

До 4-х місяців слухові орієнтовні реакції доповнюються руховим компонентом. Чуючи голос дорослих, чи звук іграшки, малюк не тільки повертає голову, але й увесь тулуб, може перевернутися на живіт. Так як дитина вже легко визначає джерело звуку, стає можливим збільшувати відстань між нею і дорослим, з метою розвитку орієнтування.

5-ти місячна дитина починає впізнавати матір, по-різному реагувати на присутність близьких і незнайомих людей, надаючи перевагу одним. Малюк уважно  придивляється до незнайомих людей. У нього виникає орієнтовна реакція на новизну ситуації. Ця реакція не завжди супроводжується позитивними емоціями. Все залежить від дорослих. Як правило, діти реагують адекватно на інтонацію голосу (грубий, ласкавий ). Для розвитку мовного слуху, слухового зосередження, слухової диференціації дорослому необхідно, звертаючись до малюка вимовляти слова та звуки з різною інтонацією. Для розвитку підготовчих етапів активного мовлення важливо, щоб у 4-5 місячного малюка виникало бажання привертати увагу дорослих до себе голосом. Якщо дорослий відгукується на голосові реакції малюка то вони стають засобом спілкування. Для розвитку голосових реакцій проводяться спеціальні заняття індивідуально. При цьому створюється відповідна обстановка. На заняттях вихователь дає дитині мовні зразки в основному голосних звуків (5 місяців), а для більш старших дітей – поєднання із приголосними „м”, „б”, „п” (ма-ма, ба-ба, па-па). 

Використовують віршики, пісеньки, потішки. Вихователь дає час дитині на відгук, таким чином викликаючи на мовні контакти. Дорослий підтримує мовний контакт, спонукаючи до неодноразового повтору звуку. Позитивний емоційний стан підтримують дорослі  протягом усього заняття. Під час неспання діти самостійно вдосконалюють свої вміння, тобто багато гулять, замовкаючи  і прислуховуючись до свого голосу і звуків. У віці 4-5 місяців дитина більшу частину часу знаходиться у радісному стані, якщо дорослий правильно організовує її неспання. Крик і плач виникає тоді, коли малюка щось хвилює, або у зв’язку з невмінням задовольнити свої бажання самостійно. Емоційний стан дитини, рівень емоційного спілкування з дорослими впливає на її повноцінний психічний і фізичний розвиток. У чотирьохмісячної дитини комплекс позитивно-емоційних реакцій виникає все частіше і без спеціальних впливів дорослих. Дитина реагує на іграшки, що знаходяться в колі її зору. В манежі діти починають посміхатися дітям, які знаходяться поруч. Дитина все частіше продовжує використовувати позитивно-емоційні реакції для спілкування чи привертанні уваги до себе дорослих.

РОЗВИТОК ДІЙ З ПРЕДМЕТАМИ.

Своєчасний розвиток аналізаторів дитини сприяє встановленню нових зв’язків із зовнішнім світом, формуванню загальних рухів і цілеспрямованих рухів рук. Предметність сприйняття розвивається у процесі оволодіння елементарними діями з предметами – хапання і маніпуляція. З 3 місяців дитина починає однією рукою мацати пелюшку, другою хапати волосся і інші предмети. З 2 міс. дитина доторкається до іграшок випадково, з 3- 4 місяців при вигляді іграшки тягне до неї руки, і переживає відчуття, які приносять їй задоволення. Вона намагається повторити такі рухи. Для розвитку рухів з предметами необхідно в кожний період неспання, продовжувати підвішування над грудьми дитини іграшки зручні для захоплювання на висоті 10-15 см. від дитини. До 4 місяців іграшки підвішують на висоті витягнутої руки малюка. Не слід одночасно давати велику кількість іграшок. Їх необхідно змінювати через 2-4 дні. З метою ускладнення рухів, можна давати такі іграшки, які вимагають більшої координації рухів: різної форми брязкальця, підвіски.

З 4-5 місяців діти починають все активніше реагувати на іграшки, розрізняти  за кольором, формою, цілеспрямовано тягнутися до них, удосконалюючи при цьому рухи тіла – повороти тулуба.

Після того, як дитина оволоділа вмінням обмацувати і захоплювати іграшки, слід брати брязкальце, яке тримає над грудьми малюка дорослий. До 6 місяців дитина повинна брати в кожну руку по іграшці і одночасно утримувати їх. З 5-6 місяців іграшки можна вже не підвішувати. Подібні заняття сприяють не тільки розвиткові рухів, знайомлять із властивостями предметів, але й привчають до самостійної активної діяльності під час неспання, створюють передумови для розвитку вольових рис характеру.

Для розвитку дій з предметами іграшки слід давати різні: за формою, за величиною, за матеріалами, іграшки, що видають звуки. У самостійних маніпуляціях дитина пізнає їхні властивості (наприклад, граючись із брязкальцем). Організовуючи неспання, дорослий дає кожній дитині іграшки, ураховуючи вік і рівень розвитку. Для розумового виховання слід використовувати всі моменти догляду за дитиною.

ЕЛЕМЕНТИ МОРАЛЬНОГО І ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Найважливішою особливістю даного віку психологи вважають появу у дитини потреби в спілкуванні з дорослими. Це спонукає активно шукати контакти з оточуючими людьми. В спілкуванні формуються елементи морального й естетичного  виховання. Педагогічні впливи дорослого це ніжність, ласка, увага, любов і інші. Вони сенсорно збагачують дитину, відіграють особливу роль у розвитку емоційності, сприйнятливості, чуйності. У процесі спілкування з дитиною вихователь співає пісні, розповідає вірші, потішки тощо, оскільки вони сприяють розвитку лепету, емоційно збагачують дитину, пробуджують в ній почуття добра. Яскраві, м’які, мелодійні іграшки викликають у дитини радість, емоційний відгук.

МУЗИЧНІ ЗАНЯТТЯ.

З 2.5-3 місяців необхідно формувати у дітей передумови музичного слуху, використовувати високі і низькі звуки октави. Дорослий, граючи на інструменті повинен при цьому міняти його місцезнаходження, спонукаючи дитину знайти джерело звуку. Для прослуховування дітям пропонують колискові, танцювальні мелодії. Дорослий намагається викликати зосередження, відповідну посмішку. З 4-5 місяців у дитини з’являється здатність до наслідування почутих звуків, що лежить в основі виникнення співочих інтонацій. Важливо спонукати дітей до активних відповідних дій на музику: гуління, промовляння окремих звуків, ритмічні рухи. Дорослий згинає і випрямляє руки і ноги дитини під музику, готуючи тим самим появу найпростіших танцювальних рухів. Зігравши чи заспівавши колискову, дорослий замовкає, робить паузу, а коли виконує вдруге, то дитина реагує. Провідним в цей період є подальший розвиток зорових і слухових орієнтовних реакцій, а також рухи руки. З 4-5 міс. у дитини з’являється здатність до наслідування почутих звуків, що лежать в основі виникнення співочих інтонацій.

       ЗАВДАННЯ ВИДІЛИТИ САМОСТІЙНО

ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ  ДИТИНИ

До 4-х місяців дитина: голосно сміється, повертає голову в бік джерела звуку; впізнає матір;  захоплює висячі іграшки; під час годування підтримує руками пляшечку.

До 5 місяців: впізнає голос близької людини, розрізняє інтонацію; по-різному реагує на нові ситуації; подовгу гулить; бере іграшку із рук дорослих; довго лежить на животі утримуючи голову; перевертається зі спини на живіт; рівно, стійко стоїть при підтримці під руки.

До 6 місяців: починає реагувати на своє ім’я; легко бере іграшки із любих положень;

перевертається із живота на спину; починає лепетати одні склади; їсти із ложечки, знімає страву губами.

До 5 місяців подвоюється маса тіла, ріст збільшується на 2 см.