Головна » 2017 » Лютий » 13 » Виховання 3 р.ж.
19:42
Виховання 3 р.ж.

Тема. Виховання дітей третього року життя

План

1. Особливості розвитку дітей третього року життя.

2. Режим, організація режимних процесів.   

3. Організація самостійної діяльності дітей.

4. Заняття з дітьми третього року життя.

5. Досягнення дітей третього року життя.

1. Особливості розвитку дітей третього року життя.

Третій рік життя – завершальний період раннього дитинства, який вважається переддошкільним віком. Він має свої, тільки йому притаманні особливості. У цей період сповільнюється інтенсивність фізичного розвитку, на відміну від перших двох років життя. Тіло дитини стає пропорційнішим, стрункішим, рухи точнішими, координованішими. Удосконалюється діяльність усіх органів і систем, підвищується працездатність нервової системи. Дитина на третьому році життя витриваліша. Тривалість неспання збільшується до 6-6,5 годин на добу, нічний сон – 10 годин, денний сон – 2– 2,5 години. Дитина може займатися однією і тією ж діяльністю 15–20, а іноді  до 30 хвилин. Тому стає легше формувати правила поведінки. Проте не слід забувати, що діти третього року життя все ще легко збуджуються і швидко втомлюються унаслідок одноманітних дій.

На третьому році життя відбувається інтенсивний нервово-психічний розвиток дитини. Це особливо помітно в мовленні, яке наближається до мовлення дорослої людини. Активний словник дитини збільшується в 3–4 рази порівняно з попереднім періодом, змінюючись не тільки кількісно, але й якісно. Дитина цього віку використовує всі частини мови, майже зникають спрощені форми слів, а також слова, що неправильно вимовлялись. Відбувається ускладнення будови мови, її граматичної будови. Дитина вживає поширені складні речення. Мова виконує функції спілкування з дорослими і ровесниками. Малюк в цьому віці задає багато питань, що говорить про пізнавальні потреби, що розвиваються і розвиток мислительної діяльності. Діти сприймають предмети оточуючої дійсності не ізольовано, а у взаємозв’язку, пізнають їх властивості, порівнюють, співставляють.  Розвиток мовлення і  мислительних процесів відбувається одночасно.

Істотно змінюється розуміння мови оточуючих. Так, дитина розуміє зміст сказаного, зокрема розповіді про події які відбуваються вданий момент, відбулися в минулому чи будуть відбуватися. З’являються узагальнені слова: іграшки, одяг, посуд і тому подібні. А також слова, що означають якість предметів: червоний, твердий, холодний тощо.

Малюк може зрозуміти із розповіді дорослих про явища чи події які він не спостерігав. На 3 році життя змінюється виховне значення мови.

Не дивлячись на те, що  у процесі навчання провідну роль продовжує займати показ, використання мовлення як засобу навчання в цьому віці значно зростає. Словом можна зупинити ту чи іншу дію, викликати приємні спогади, навчити новому і тому подібне. І все ж мова дітей 3 року життя дещо своєрідна, так як вони не досить гарно володіють граматичним будовою мови ( наприклад, це ковбаса лікарська, вона у лікаря була, на тракторі їздить тракторист, на поїзді – поїздист ). Правильна вимова звуків на 3 році життя ще не закріплена, але автоматизована. Багато звуків вимовляється м’яко (сяпка, зяйка, нозьки). Одні й ті ж звуки в одному положенні вимовляються правильно, в іншому – ні ( либа, тарілка ). Не всі діти вимовляють [р], [л], шиплячі звуки, ( зяба, замість жаба, сина замість шина ). Також зустрічається заміна і пропуски звуків, їх перестановка (наприклад, койбан замість комбайн). Недоліки в своїй мові не заважають дитині помічати помилки інших дітей і виправляти їх. Це пояснюється тим, що слухове сприйняття звуків більш досконале ніж мовнорухові вміння дитини. Дорослі не повинні допускати викривлення звуків мови – це одна із умов формування правильної вимови у дітей.

 Протягом 3 року життя дитина оволодіває різноманітними уявленнями і поняттями про оточуючий їй світ. Вона знає властивості і специфічне призначення та сенсорні ознаки багатьох предметів (колір, форма, розмір), орієнтується в основних просторових і часових співвідношеннях. У неї формуються початкові уявлення про кількість. Проте, уявлення і поняття дітей ще не зовсім досконалі  (Ось закрию очки і сиди в темряві).     

Відбувається подальший сенсорний розвиток, змінюється орієнтовно-пізнавальна діяльність. Важливим засобом сенсорного і загального розвитку є спостереження. Саме через спостереження дитина в природних умовах може познайомитися з речами оточуючого світу, їх властивостями, сенсорними ознаками – формою, кольором, величиною. Дорослий повинен навчити дитину бачити і диференціювати ознаки предметів, оскільки самостійно дитина зробити цього не може. Характерною особливістю дітей раннього і молодшого дошкільного віку є те, що вони дивляться і не бачать, слухають і не чують. Завдання вихователя навчити малюка, спостерігаючи, помічати суттєві та другорядні деталі об’єкта, який сприймається. Дитячі запитання, які виникають на цьому віковому етапі – це добра ознака, яка говорить про бажання дитини пізнавати оточуючий світ. Дорослий повинен створювати ситуації, які б спонукали дитину задавати запитання.

Діяльність  дитини на третьому році життя стає складнішою та різноманітнішою. Вона складається з предметної діяльності (заняття з дидактичними іграшками); сюжетно-рольової гри; ігор з будівельним матеріалом; спостереження; розгляду картинок, книг; елементів трудової діяльності; початків зображувальної діяльності. Усі ці види діяльності мають велике значення для розумового розвитку малюка.

Гра займає особливе місце, сюжетна зокрема. Стає більш складнішою: дитина відображає багато дій в послідовності та взаємозв’язку. Заздалегідь  визначає мету, але не завжди досягає її.

Малюк любить будувати, оволодіває малюванням і ліпленням. У процесі діяльності у дитини рано починає складатися певне ставлення до оточуючих людей і явищ, а відповідно з цим і поведінка. Так, малюк виявляє співчуття до рідних, ворожість, може замахуватися кулаком, вдарити близьку людину –  сестричку, тощо. Одні діти можуть певний час стримувати свої бажання, почекати інші – ні. Вони кричать, вимагають негайного виконання своїх бажань, плачуть. Усі позитивні форми поведінки вже доступні дітям цього віку і їх треба формувати.

Для дітей 3 року життя характерний і прояв естетичних почуттів. Так, діти із задоволенням слухають музику, співи. Вони прохають ще і ще повторити знайомий вірш, казку, пісню, і слухаючи, слідкують не тільки за сюжетом, але й за музичним супроводом. Дитина помічає красу в природі, оточуючих речах і людях. Дитині доступно і розуміння комічного. Змінюються і причини емоційних переживань: дитина радіє красивій будівлі, зробленій своїми руками, задоволена якщо допомагає дорослому, сердиться коли їй заважають чи не розуміють.

Але все це багатство емоційних проявів як і складний психічний розвиток, якого дитина досягає до 3 років, можливі лише за певних умов життя і виховання.

 

2. Режим, організація режимних процесів.

Протягом 3 року життя відбуваються подальші зміни в тривалості сну і неспання. Активне неспання складає 6–6,5 годин. Режим в першій молодшій групі дитячого закладу загальний для всіх малюків групи. Але під час проведення режимних процесів необхідно враховувати вікові відмінності ( 2–2,5 років і 2,5–3 років) стан здоров’я та індивідуальні особливості дітей.

Неспання – 12–12,5 годин.

Сон – 11,5–12 годин, де вночі – 10 годин, вдень – 2–2,5 години.

Годування – 4 рази на добу, з інтервалом 3,5–4,5 годин.

Дітям молодшої підгрупи рекомендується скорочене неспання, а період сну довший. Це досягається поступовим вкладанням та підніманням.

Сніданок подають за 1,5 години після пробудження, а вечеряють діти не пізніше як за 1 годину до сну. Малюки цього віку швидше їдять, затрачають менше часу на одягання, вмивання тому неспання заповнюють іншими більш складнішими і різноманітними заняттями. Діти можуть довше гратися, спостерігати за оточуючим, довше бути на прогулянці. Змінюється і характер діяльності. Але слід пам’ятати, що дитина 3 року життя, як і 2 року не може довго займатися одноманітною діяльністю, так як швидко стомлюється. Крім того дитина не може сама оцінити свій стан і змінити характер діяльності, тому дуже збуджується, або стає пасивною. Тому слід ураховувати зміну видів діяльності.

У кожному відрізку неспання проводять 2 заняття: одне в кімнаті, інше на прогулянці, якщо немає прогулянки то організовують заняття в кімнаті.

Організація прогулянок. Улітку прогулянка триває до двох годин. Вона має виховне, оздоровче, розвивальне значення. Структура прогулянки: спостереження, ігри, індивідуальна робота з дітьми.

У режимі дня обов’язково відводять місце для загартовуючих і гігієнічних процедур. Дітей слід висаджувати на горшки перед сном, прогулянкою. Важливе правило проведення режимних процесів принцип поступовості (щоб діти довго не чекали черги, враховувати індивідуальні особливості). Після сну діти тихо встають, одягаються і йдуть гратися.

Спонукання дітей до активності одне з методичних правил. Активне виконання тих чи інших дій організує поведінку дітей, забезпечує хороший апетит і швидке засипання. Слід пам’ятати, що дитині треба надавати допомогу, і не наполягати на виконанні тієї чи іншої дії, щоб не виробити негативного ставлення до неї. Вияв дитиною активності під час режимних процесів – це передумова появи самообслуговування, з якого починається трудове виховання.

Вміння, якими діти повинні оволодівати під час виконання режимних процесів визначаються  програмою навчання і виховання в ДНЗ( програма „Малятко”, „Зернятко”, „Дитина”).

На 3 році життя необхідно закріплювати культурно–гігієнічні вміння і навички, для цього дітей систематично вправляють у митті рук, умиванні тощо. При цьому дорослі повинні  дотримуватися єдності у вимогах.

Важливо, щоб режимні процеси супроводжувалися мовою дорослого, але не шаблонними фразами (наприклад, під час умивання вихователь говорить потішку „Водичко, водичко, умий наше личко”). За допомогою слова дорослий нагадує послідовність дій, підказує, заохочує, спонукає, зацікавлює. Режимні процеси мають всі передумови для розвитку мови і пізнавальної діяльності під час якої дитина пізнає якості і властивості предметів, явища природи. Слід ураховувати психічний стан дитини перед проведенням режимного процесу, так як це впливає на апетит, характер сну, чи неспання (не доцільно перед сном проводити рухливі ігри). Режимний процес слід використовувати для виховання позитивних взаємовідносин між дітьми і дорослими. Слід привчати виконувати встановлений порядок, піклуючись про інших: розмовляти тихо, коли хтось спить, почекати поки вихователь поговорить з іншою дитиною, допомагати няні чи ровеснику. Все це сприяє виробленню культури поведінки.

Отже, можемо виділити ряд правил, яких треба дотримуватись під час проведення режимних процесів.

  1. Пропозиції їсти, спати повинні співпадати з  потребами дитини.
  2. Створювати умови, які виключають неприємні відчуття дитини.
  3. До нової їжі чи режимного процесу слід привчати малюка поступово.
  4. Поступовий перехід від одного виду діяльності до іншого.
  5. Починати режимний процес слід тоді, коли нервова система дитини знаходиться в спокійному стані.
  6. Здійснювати індивідуальний підхід.
  7. Всі дії і режимні процеси супроводжувати словами.
  8. Активізувати дітей під час прогулянки.
  9. Усі режимні процеси проводити, так щоб дитина довго не чекала.
  10. Постійність вимог з боку дорослих, які займаються вихованням дитини.
  11.  Реалізовувати принцип поступовості.

 

3. Організація самостійної діяльності.

Формування особистості дитини її розумовий розвиток відбувається в процесі активної діяльності. Тому необхідно, щоб час вільний від занять і режимних процесів був заповнений самостійною діяльністю. Її видів багато:

  • різноманітні види ігор; рухи; орієнтовно-пізнавальна діяльність; спостереження; розглядання книг, картинок; зображувальна діяльність; елементи трудової діяльності – виконання доручень дорослих.

Правильна організація самостійної діяльності передбачає дотримання деяких загальних умов.

1. Діти повинні мати досить часу для діяльності, що забезпечить дотримання принципу поступовості.

2. Приміщення повинне  бути просторим і обладнаним для всіх видів діяльності.

3. Відповідними матеріалами повинні забезпечуватися всі види самостійної діяльності.

       4. Правильне розташування матеріалів у відведених для цього місцях, щоб діти могли ними вільно оперувати і класти назад.

       5. Доцільне індивідуальне спілкування вихователя з дітьми під час самостійної діяльності.

    6. Правильне керівництво всіма видами діяльності забезпечить позитивні емоції малюків та розвиватиме пізнавальні інтереси.

Особливості керівництва вихователем сюжетно-рольовими іграми малюків розглянути самостійно.

Спостереження – важливий засіб сенсорного розвитку і розвитку всіх видів діяльності. Саме в процесі спостереження діти в природних умовах ознайомлюються з оточуючим світом. Вихователь вчить виділяти якості предметів – величину, колір, форму, так як малюки не завжди роблять це правильно самостійно, без допомоги.

Дуже важливі питання, які діти задають, в процесі спостереження, бо вони свідчать про розвиток  пізнавальної діяльності. В груповій кімнаті слід мати об’єкти для спостереження: в куточку природи – тимчасових мешканців; сюжетні картинки; художні вироби. У самостійному користуванні дітей повинні бути дидактичні іграшки, предмети, діючи з якими дитина пізнає їх властивості (наприклад, складання матрійок, кілець, мозаїки, лото, картинок).

   Самостійні заняття з книжкою. Цьому виду діяльності слід приділити особливу увагу. Під час розгляду книги вихователь повинен спонукати дітей до активного мовлення, інтересу до зображеного і процесу його сприймання.

Організовуючи самостійну зображувальну діяльність, доцільно давати дітям дошку і крейду, олівці і глину. Але не всім малюкам відразу, а частині і слідкувати за тим, як вони будуть використовувати ці зображувальні матеріали.

Під час самостійної діяльності велику увагу необхідно приділити формуванню елементів трудових навичок, пов’язаних із самообслуговуванням та виконанням трудових доручень. Виконання дітьми доручень дорослих слід використовувати для розвитку орієнтовних реакцій, мовлення, спілкування, цілеспрямованості. Корисно давати словесні доручення (наприклад, „скажи”).

Велике місці в самостійній діяльності займають рухи. Проте від одноманітних дій дитина швидко стомлюється. Завдання дорослого зробити ці рухи різноманітними, включаючи їх у рухливі ігри, фізичні вправи, гігієнічні процедури.

Отже, створення умов для всіх видів діяльності, правильне керівництво нею, сприяють всебічному розвитку дитини, формуванню її як особистості.

 

4. Заняття з дітьми третього року життя

У навчально-виховній роботі з дітьми третього року життя значно зростає питома вага спеціально організованих занять. У порівнянні з самостійною діяльністю заняттям відводиться небагато часу (10-15 хвилин тривалість одного заняття). Проте за умов правильної організації вони мають велике виховне значення.

Заняття, що проводяться з дітьми 3 року життя: розвиток мови і ознайомлення з оточуючим; розвиток рухів; музичні заняття; дидактичні ігри; конструювання; заняття з зображувальної діяльності.

Кожне із занять вирішує низку завдань: організація поведінки дітей; розвиток уваги, мислення, пам’яті, мовлення; формування позитивних взаємовідносин між дітьми; стимулювання активності дітей.

Проведення занять чергується із самостійною діяльністю. Протягом дня проводиться 2 заняття і 2 прогулянки. На прогулянці плануються: спостереження, екскурсії по території ДНЗ, дидактичні, рухливі ігри, елементарні трудові доручення. Якщо погодні умови не дозволяють проводити прогулянку на подвір’ї, то вона проводиться у груповій кімнаті. При цьому компоненти прогулянки адаптуються до умов групової кімнати, а спостереження можна провести за об’єктами, які знаходяться на ділянці з вікна.

Вихователь складає перспективний план (сітку занять на тиждень, місяць, квартал) та веде календарний план.

Складаючи сітку занять вихователь ураховує фізіологічні, психологічні особливості дітей групи та можливості ДНЗ.

Орієнтовна сітка занять на тиждень

Дні тижня

Перше заняття

Прогулянка

Друге заняття

Прогулянка

Понеділок

Розвиток мови, заняття з книгою чи картинками

Дидактична гра, рухлива гра

Фізкультурне заняття

Трудові дії, рухлива гра

Вівторок

Музичне заняття

Спостереження, рухлива гра

Малювання

Дидактична гра, рухлива гра

Середа

Розповідь без показу

Дидактична гра, рухлива гра

Конструювання

Екскурсія, рухлива гра

Четвер

Ліплення

Спостереження, рухлива гра

Музичне заняття

Дидактична гра, рухлива гра

П’ятниця

Фізкультурне заняття

Трудові дії, рухлива гра

Дидактична гра

Спостереження, рухлива гра

 

Планування занять. Після того як складена сітка занять вихователь розробляє календарний план на два тижні. У ньому вказується тема заняття, програмний зміст, матеріали, методи і прийоми, організація дітей. Досвідчений вихователь детально хід заняття не розписує, а фіксує лише його основні моменти, молодий спеціаліст деталізує план. Окрім занять у календарному плані фіксується всі режимні процеси, які проводяться з дітьми протягом дня. План будується на основі програми, з урахуванням наявного рівня розвитку вихованців групи.

Після проведеного заняття вихователь робить його аналіз, щоб визначити обсяг завдань на наступне заняття та відібрати найбільш доцільні методи і прийоми взаємодії з вихованцями. Основна мета заняття може не змінюватися протягом кількох місяців (наприклад, формування у дітей поняття кольору, вправляння їх у розрізненні кольорів, форм предметів). Зміна дидактичного матеріалу веде за собою ускладнення навчальних завдань.

Календарний план передбачає проведення не тільки групових але й індивідуальних занять з дітьми, які не встигають разом з більшістю вихованців засвоїти матеріал програми або ж оволодівають ним з випередженням.

На третьому році життя основною формою організації занять є об”єднання дітей в групи по 5-8 осіб. Об”єднувати дітей у великі підгрупи не доцільно, особливо коли подається новий матеріал. Кожна підгрупа дітей повинна бути однорідною щодо рівня знань, умінь і навичок. При цьому вік першочергового значення не має. Якщо дитина менша за віком хоче і може займатися з дітьми старшої підгрупи необхідно її включити в цю підгрупу. Проте старших дітей, які за рівнем розвитку відстають від ровесників не рекомендують включати в підгрупу з меншими дітьми. Тривалість різних видів занять не однакова, і залежить від характеру діяльності та інтересів дітей. Так, розвиток мовлення триває біля 7-10 хвилин, ліплення, малювання, дидактичні ігри – від 10 до 20 хвилин, музичні, фізкультурні заняття – до 20-30 хвилин.

Вихователь уважно слідкує за поведінкою дітей під час занять, стежить за тим, щоб дітям було цікаво, вони не стомлювалися, правильно виконували заняття, вчилися не заважати один одному, уважно його слухали. У кінці заняття вихователь позитивно оцінює діяльність усіх дітей.

 

5. Досягнення дітей 3 року життя

Психічний розвиток дитини третього року життя оцінюється зм наступними показниками.

Активне мовлення. Говорить багатослівними реченнями, що містять більше трьох слів. Починає вживати складні речення. З’являються запитання: „де?”, „чому?”, „куди?”, „коли?” тощо.

Сенсорний розвиток. Добирає за зразком вихователя основні геометричні фігури з різних матеріалів. Називає спочатку 4 основні кольори, а до кінця року – 6.

Гра. Ігрова діяльність має сюжетний характер. З’являються елементи рольової гри. В грі дитина відображає послідовність і взаємозв’язок дій, що виконує дорослий (наприклад, гра в „Доньки-матері”, в „Лікарню”).

Конструктивна діяльність. Самостійно робить нескладні сюжетні будівлі (парканчик, доріжку, стільчик для ляльки тощо), в другому півріччі – більш складні.

Культурно-гігієнічні вміння та навички. У певному порядку знімає та одягає одяг, взуття. У першому півріччі ще не застібає ґудзики, а в другому півріччі – застібає і розстібає ґудзики, зав’язує і розв’язує шнурки. Самостійно миє руки і обличчя, витирає їх рушником, вішає рушник; полоще в роті і чистить зуби. Акуратно їсть, правильно тримає ложку. Підтримує порядок у  кімнаті: підбирає і складає на свої місця речі, іграшки. Виконує трудові доручення дорослого. Свої бажання висловлює словами.

Рухи. Переступає через палицю чи мотузку, горизонтально підняту над підлогою на висоту 20-28 см., а до кінця року – на висоту 30-35см.

Фізичний розвиток. Маса тіла збільшується на 2 кг, і становить 14,8-15 кг. Довжина тіла збільшується на 7-8 см., і становить 95-96 см. Окружність грудної клітки – 52см. Показники фізичного розвитку хлопчиків дещо вищі ніж у дівчаток.

 

Переглядів: 245 | Додав: vika | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас, Гість!
Середа, 18.10.2017